Довго не могла знайти картонку. Ходила центром хвилин двадцять, аж доки не забрела в якийсь двір. Дивлюсь, жіночка у фартусі виносить цілу кипу картону. Кілька картонок падають в нееї з рук. Вона нахиляється, щоб підняти:
– Я вам допоможу! – піднімаю картонки і несу разом з нею до смітника.
– Дякую! – каже жіночка, ми викидаємо усі картонки, вона йде.
Я дістаю першу ліпшу – «Green Day» premium vodka. Мені підходить!
🔸Медитую біля «Злати плази», а потім у парку «лєбєдінка»:
– Це ти молишся так чи волю тренуєш?
– «Медитація в публічному просторі – експеримент як для оточуючих, так і для художника. Він навмисно переносить себе в екстремальні умови для практики…» – читає інформацію на сайті.
– Они уже вдвоем!
– Это перформанс!
– Ми шось робим не то шо треба!
– А в воде можно такое сделать? – голос дитини.
– Ну да, теоретически возможно. Тогда получается, что ты для лебедя будешь этот перформанс делать! А если ты хочешь наблюдать реакции людей, тогда ты идешь туда, где есть люди…
– А якшо я між вами встану?
– Дівчата, а можна до вас?
– Мені дуже сподобалось, як ви там сиділи! – каже чоловік після медитації.
🔸Біля Ждуна
– Бач який сидить дядько? Сідай біля цього дядька! Я тебе сфоткаю.
– Отето оторвало єму, сиш!
– Да-да, я бачу шо оторвало!
– Альо?! Мєдітация, да?
– Ну да! Сядь, синок! Сядь! – мама фотографує хлопчика.
– Отето оторвало єму флягу просто!
– Дивись на мене!
– С какой хуйньой в головє ето дєлаєшь?!
– Це не в нього, це вона!
– А це вона?!
– Ще б монашку оцю звідси забрали, взагалі добре було б! – каже дідусь.
Вперше медидую в Рівному. Вдома зустрічають тепло! Приємно, що жителі відчувають і цікавляться перформансом :) Дякую Bohdan Slutyi, Irena Sluta, Anna Honcharuk за документацію і присутність. Далі буде!
⠀
